Минулу ніч я не спала в творчому пориві...)
Лягти вдалося близько третьої, а в 6 ранку моє дороге синенятко вирішило, що спати досить. Радості моїй не було меж...
Даня почав концерт по заявках і "виспівував" всіма голосами. Я із закритими очима шаркала по темній кімнаті і ніяк не могла його заспокоїти... Мій зомбо-стан і Данін плач продовжувався до 8. Я від безсилля і нервів просто розплакалася... На вахту вийшов чоловік і синок заспокоївся).
Я дрімаю, Олєжко носить Даньку по кімнаті і тихенько йому розказує: "Данічка, ну чого ж ти не спиш, так рано встав, мамуся втомлена була, а ти її ще помучив. Вона бідненька аж плакати почала..."
А я через сон на повному серйозі: "Так треба було на животик викласти, чи на ручки взяти..."
Олег запитує: "Кого??"
Кажу: "Як це кого? Мене. Плакала ж!" І тут до мене доходить, я просинаюсь і починаю дико ржати))))
Солодких снів, дамочки!!:) Спіть на здоров'я))
Немає коментарів:
Дописати коментар