Як до мене дійшло:)

Почну з початку...

Вчора вночі з дому їхати страшенно не хотілося, плакалося і взагалі... Я починала себе налаштовувати негативно...

Пачка M'n'Dems на вокзалі зробила чудо..:)) Настрій почав покращуватися..:) Отака я збоченка - істи шоколад в 4 ранку:))

Далі поїзд. Кілька складних акробатичних рухів - і я на верхній поличці, перед тим дбайливо застеленій коханим чоловіком...:)

Спали ми через стінку, але прокинулися практично одночасно - в 7 ранку:))

На сімейній раді вирішено, що спати ми далі не лягаємо, а дивимося кінішко з кавою..:) До кави пізніше додалося печивко куплене за шалені гроші у львівському вокзальному ларьку..:)) Фільм вибрали "ще той" - "Секрет". Бачили ми його обоє по 100 разів, але чомусь саме сьогодні знову дивились його.

Що цікаво, що фільм був саме "в яблучко". Хто бачив - може мене зрозуміє. Незважаючи на маразматичність у деяких моментах, він допоміг мені продуплитися (вибачте-на-слові:)).

Я от раптом зрозуміла, що поганий настрій мені не приносить задоволення, що можна ставитися до багатьох речей набагато простоше, а на деякі взагалі закривати очі... Зрозуміла, що поруч зі мною кохана людина і наше маленьке сонечко, яке так потребує уваги, любові і тепла... От просто до мене це все (і не лише це дійшло... Я зрозуміла, що я ЩАСЛИВА!!!

Речі, які мені НЕ зіпсували настрій:

• байдуже споглядання людей з нижніх полиць на те, як я і моє пузіко, вилазимо на верхню поличку
• погода, яка зіпсувалась і холодний дощ
• бардак на кухні
• сліди війни зі свекром: гора непомитого посуду, сміття по всій кухні, хліб, куплений перед від'їздом мною, який мало того, що не був з'їдений, то ще й покрився цвіллю всіх кольорів веселки, згнивші і поцвівші полуниці і черешні в холодильнику (теж мною куплені), які ми залишили вдома свекрові... ну і ще багато домашнього "живопису":)
• непривітна працівниця пошти
• і ще багато всіляких речей, від яких раніше я могла просто розплакатися..:)

Речі, які підняли мені настрій:

• привітна провідниця в вагоні
• мамині пиріжки на сніданок
• солодкий сон після дороги
• розмови в обіймах з коханим про наше майбутнє цілу годину
• просто приємні слова, які Олежко цілий день мені говорить
• електронний лист від шкільної подруги, про яку я нічого не знала вже біля трьох років...
• "пробіжка" по місту з коханим, який спізнювався на зустріч, але все-таки прогулявся зі мною...
• зустріч двох знайомих, які мали зустрітися одне з одним, але один прийшов зарано, а другий вже запізнився..:)
• "дисконтність" животика при покупці овочів-фруктів на базарі..:) 50% знижки від продавців-чоловіків:)
• останній двінок від коханого
• і ще багато-багато речей, яких я раніше просто не помічала...

От як до мене це все дійшло..:)

P.S.Моя забудькуватість мабуть досягає апогею... Я забуваю куди я записую те, що хочу не забути, а коли згадую куди, то не пам'ятаю куди його поклала...:))

Життя прекрасне:)