неділя, 29 серпня 2010 р.

Коханому...

Життя - це перегони з ностальгіями
За вчора, і за мріями… А я
Не спати буду і дивитись, як під віями
Тобі насниться наше немовля…

Я сльози щастя буду витирати,
Так тихо, щоб ти, любий не почув…
Народжуватись зі світанком й вибирати
Моменти щастя з дня, що вже минув.

Ще день, а може тиждень, наче вічність,
Я проживу з тобою в далині…
І, знаєш, синові віддам всю ніжність,
Яку ти весь цей час давав мені…


Я вмію слухати, як пахне щастя,
І вмію відчувати шум тепла.
Я знаю, любий що у нас все вдасться.
Тобі давно я серце віддала…

Я відчуваю кожен рух любові - 
Вона в житті, що у мені росте.
Любов у кожнім вдиху, в кожнім слові,
І в кожній слізці, що з очей впаде.

Я все віддам, щоб ви були щасливі.
Дві мрії, що здійснились – ти й маля…
І кожен день, ми проживемо наче в диві,
Я, ти й малюк – сім’я…

Немає коментарів:

Дописати коментар