Безсонна ніч. Сніданок в час вечері.
Натомлена усмішка на лиці.
Я чую плач, умить влітаю в двері.
Малятко плаче. Десь беруться сили.
Всі справи відкладаються убік.
Всю ніч по черзі на руках носили –
Спочатку я, а потім чоловік…
В кімнаті ванночка і пеленальний столик.
Поличку в шафі віддала під повзунки.
Напам’ять знаю назви ліків проти кольок.
І вже скупила погримушки, гризунки…
Ну от, заснуло сонце. Йду тихенько
Нарешті чай холодний вип’ю я!
- Мамусю, я прокинувся! –Маленький,
З тобою ми щасливі, ми сім’я…
Візьмеш на руки цей клубочок щастя.
Йому розкажеш про великий світ…
- Повір, мамусю, все у мене вдасться!
Я обіцяю: житиму, як слід!
Змахнеш із ока крадькома сльозинку.
І скажеш: «Я люблю тебе, дитя»…
Життя вписало на нову сторінку:
Ти жінка. Мама. Берегиня. У твоїх руках життя…
Вірш дуже гарний. Згадала себе...!
ВідповістиВидалити:)
ВідповістиВидалитирада, що сподобався!