Осінні думки...

Ніколи не любила осінь...

Страшенно не любила... За холодні дощі, сум, голі віти дерев... Мені, як і багатьом, зуміли нав'язати, що восени треба депресії. По-іншому ніяк. А я вірила).

Ми в Карпатах...

Вчора ми всім нашим сімейством поїхали в гори).

Варто сказати, що слово "поїхали" це занадто легко сказано))) Нашим транспортним засобом був старий добрий Запорожець. До місця призначення ми стрибали по ямах на швидкості 40 км/год))). Ми їхали на Пластовий табір-музей "Сокіл". Олег там повинен був провести дискусію про релігію в суспільстві для пластунів.)

Осінні гори - це щось..)

Всім мамам присвячується...

Безсонна ніч. Сніданок в час вечері.

Натомлена усмішка на лиці.

Я чую плач, умить влітаю в двері.

Цілую слізку на малесенькій щоці.

Знайомимося)

Хочу представити вам нашого сина!:)

Паньків Данило Олегович. Народжений вересня 3-го року 2010-го:). В закритих колах його називають король Данило. Від народження володіє навичками повзання. Вперше сказав "мама" теж відразу після народження.

Шлях до щастя, або як я ставала мамою... Епізод 1. Перейми.

Хочеться розказати про мої чудо-пологи. Всьому світові про це знати мабуть не надто цікаво, а от для тих, кому цікаво, продовжу..:)

Тут многабукафф)

Коханому...

Життя - це перегони з ностальгіями
За вчора, і за мріями… А я
Не спати буду і дивитись, як під віями
Тобі насниться наше немовля…

Я сльози щастя буду витирати,
Так тихо, щоб ти, любий не почув…
Народжуватись зі світанком й вибирати
Моменти щастя з дня, що вже минув.

Ще день, а може тиждень, наче вічність,
Я проживу з тобою в далині…
І, знаєш, синові віддам всю ніжність,
Яку ти весь цей час давав мені…

Листівка весільна

З лінню ми боремось, от результат!:)

Види з усіх ракурсів:)

Блокнот "Морський"

От такий морський блокнотик народився у мене для морського обміну)
Мінялися тут...

Масове виробництво

Листівки зроблені за 1 день:)

Вони їздили на фестиваль (і не тільки вони), але через дощ майже не продалися... То нічого, ми вже здаємось в магазин:)

Як це було, або непланове узд:)

По слідах минулого поста, ви могли зрозуміти що я сьогодні відчувала.. Коротко:накрутила себе через надмірну рухову активність малечі і зібралась памірать дзвонити чоловіку...

Просто моє життя...

Давно хотілось поділитися думками, а тут це тотальне небажання спати..:)

Може щось напишу... Думаю, що колись прочитає мій малюк оці всі мої щоденникові записи і подумає: "Оце так... Оце мамуся мені попалась..:))". Тому хочу знову вже нарешті припиняти жалітися, а писати про хороше. Його ж значно більше...:) Побачимо що з цього вийде...

Як до мене дійшло:)

Почну з початку...

Вчора вночі з дому їхати страшенно не хотілося, плакалося і взагалі... Я починала себе налаштовувати негативно...

Пачка M'n'Dems на вокзалі зробила чудо..:)) Настрій почав покращуватися..:) Отака я збоченка - істи шоколад в 4 ранку:))

Наше сьогодні)

Сьогодні ми нарешті ішли до нашої улюбленої лікарки:).

Щоб передати наскільки сильно я чекала цього візиту, треба сказати, що питаннями до Світлани Іванівни я списала цілу сторінку блокнота, вчора вночі в мене "відходили води" (так і не зрозуміло що це було насправді, але це були не вони), а вчора "починалися перейми"..:)))

Після двох безсонних нервово-переживальних ночей, з якогось дива я сьогодні встала о 5 ранку. Це я - сова, страшна соня і просто лінтюх - ВСТАЛА О 5 Ранку!!:) Мабуть дууже до лікаря хотіла..:)

Блокнот "Summer"

Придумалось мені якось оформити блокнот. Мій блін комом . Моя перша спроба:)

Блокнот"Літо". 80 аркушів в клітинку.

Дуже зручний (сама таким же користуюсь:)

вигляди спереду і ззаду:)

Чоловіча листівка

Призначалась чоловіку однієї із моїх віртуальних подруг:)